Від «Зроблено в Україні» до «Зроблено в Європі»: яку роль відіграють кластери у розвитку українського експорту
У Києві відбувся ІІ Міжнародний торговельний форум — одна з ключових подій року у сфері міжнародної торгівлі та розвитку експорту. Захід об'єднав представників Уряду України, бізнесу, міжнародних організацій, дипломатичних місій та експертної спільноти для обговорення нової Експортної стратегії України до 2030 року, розвитку бренду Made in Ukraine та інтеграції українських компаній до європейських і світових ринків.
Однією з центральних подій форуму стала панельна дискусія «Від "Зроблено в Україні" до "Зроблено в Європі": міжнародне позиціонування», у якій взяла участь виконавча директорка Львівського меблевого кластеру, очільниця Українського кластеру меблів, дизайну та креативних індустрій, директорка з розвитку FIX Union Оксана Страз.
Під час дискусії йшлося не лише про розвиток національного бренду, а й про те, як український бізнес може перейти від ситуативного експорту до системної присутності на міжнародних ринках.
На початку повномасштабної війни українські компанії отримали безпрецедентну підтримку міжнародних партнерів. Багато замовників свідомо обирали українську продукцію, підтримуючи економіку країни. Проте сьогодні український бізнес переходить до нового етапу, коли ключовими конкурентними перевагами стають не лише походження продукції, а її якість, інноваційність, відповідність міжнародним стандартам та репутація виробника.
Саме тому, на думку Оксани Страз, бренд Made in Ukraine має перестати бути лише позначенням країни походження продукції.
«Якщо ми хочемо, щоб Made in Ukraine асоціювався з якістю та довірою, бренд повинен працювати за зрозумілими правилами. Він має стати ліцензованою системою з чіткими критеріями відповідності, а не просто маркуванням місця виробництва», — зазначила Оксана Страз.
За її словами, власником бренду має залишатися держава, однак формування галузевих критеріїв доцільно здійснювати у співпраці з профільними кластерами та асоціаціями. Саме вони працюють безпосередньо з підприємствами, добре знають їхні виробничі можливості, рівень підготовки до експорту та можуть об'єктивно оцінити готовність компаній представляти Україну на міжнародних ринках.
Для більшості малих і середніх виробників вихід на міжнародний ринок залишається складним завданням. Пошук партнерів, відповідність міжнародним вимогам, участь у виставках, сертифікація продукції та маркетинг потребують значних ресурсів.
Саме тому дедалі більшої ваги набуває кластерний підхід.
Об'єднуючи виробників, експертів, освітні установи, державні інституції та міжнародних партнерів, кластери допомагають підприємствам швидше адаптуватися до вимог глобального ринку, знаходити партнерів, розвивати компетенції та спільно просувати українську продукцію за кордоном.
Практика підтверджує ефективність цієї моделі. За останні роки спільно з Офісом з розвитку підприємництва та експорту, торгово-промисловими палатами та міжнародними партнерами було організовано понад десять Національних павільйонів України на провідних міжнародних виставках у Європі та США.
Завдяки такій співпраці навіть невеликі компанії отримують можливість презентувати свою продукцію міжнародним байєрам, знаходити перших експортних партнерів та поступово інтегруватися у глобальні ланцюги створення вартості.
Окрему увагу під час дискусії приділили інтеграції українських виробників до європейських виробничих екосистем.
Львівський меблевий кластер вже є учасником міжнародного метакластеру GoFurniture, який об'єднує 14 меблевих кластерів із дев'яти країн Європи. Така співпраця відкриває українським компаніям можливість працювати безпосередньо з європейськими виробниками, брати участь у спільних проєктах та інтегруватися у виробничі ланцюги Європейського Союзу.
Водночас стратегія виходу на різні ринки може відрізнятися.
На європейському ринку українські компанії дедалі частіше стають частиною спільного виробництва, тоді як на ринках США, Азії чи Африки українська продукція може позиціонуватися як продукт, створений в Україні відповідно до високих європейських стандартів якості.
Саме така синергія між українською виробничою експертизою та європейськими стандартами дозволяє підвищувати конкурентоспроможність українського бізнесу на глобальному рівні.
Учасники дискусії також говорили про те, як має змінюватися сприйняття української продукції на міжнародних ринках у найближчі роки.
На думку представників кластерної спільноти, український продукт дедалі більше має асоціюватися із сучасним дизайном, технологічністю, відповідальним виробництвом та здатністю швидко адаптуватися до потреб замовника.
Саме поєднання креативності, інженерної культури, сталого виробництва та високої гнучкості може стати новою конкурентною перевагою українських компаній.
Учасники форуму наголосили, що успішна реалізація Експортної стратегії України потребує системної взаємодії держави, бізнесу та міжнародних партнерів.
Серед ключових пріоритетів — розвиток кластерної моделі, підтримка малого та середнього бізнесу у проходженні міжнародної сертифікації, стимулювання участі українських виробників у міжнародних виставках, а також створення довгострокової системи просування українських брендів на світових ринках.
Не менш важливо забезпечити українським підприємствам доступ до сучасних екологічних стандартів, цифрових інструментів та міжнародних партнерств, які вже сьогодні стають необхідною умовою для роботи на глобальному ринку.
ІІ Міжнародний торговельний форум ще раз підтвердив: майбутнє українського експорту залежить не лише від державної підтримки, а й від ефективної співпраці бізнесу, галузевих кластерів та міжнародних партнерів.
Для Львівського меблевого кластеру участь у форумі стала можливістю долучитися до формування нових підходів до розвитку експорту, представити практичний досвід українських виробників та наголосити на важливій ролі кластерів у підвищенні конкурентоспроможності підприємств, розвитку міжнародної кооперації та зміцненні репутації бренду Made in Ukraine у світі.
У Львівському меблевому кластері переконані: саме об'єднання бізнесу, держави, освіти та міжнародних партнерів створює основу для розвитку українського виробництва, збільшення експорту продукції з високою доданою вартістю та інтеграції України до європейського економічного простору.
.png)
